L’Air du Désert Marocain Noir — не переосмислення оригіналу, а його продовження, глибший і темніший крок у тій самій історії. Я прагнув створити парфум, що передає відчуття прогулянки пустелею вночі — коли сонце вже зникло, але каміння й скелі ще віддають тепло дня. На обрії — лише чорна порожнеча: без гір, без дерев, тільки лінія, де пісок торкається неба. Це зловісний, водночас спокійний світ — темний і глибокий. Я уявив цей еліксир як аромат нічної прогулянки пустелею. Я уявив тепло ночі. Серед багатьох тонких змін у L’Air du Désert Marocain Noir я посилив ноти цистусу та смолисте тепло. Амбра стала сухішою, ширшою — безкрайною, як сама ніч. Аромат — насиченіший, глибший, сповнений сили, і з концентрацією 30% цей еліксир здається нескінченним. І тоді — з’являються зорі. Я уявив їхнє холодне, далеке, мерехтливе сяйво. Я додав до формули L’Air du Désert Marocain Noir більше іскристих цитрусових нот — від бергамоту до лимона та петітгрейну — щоб передати їхній блиск, цю гостру ясність, що контрастує з глибиною аромату та надає йому свіжого, повітряного звучання. Створюючи цей еліксир, я прагнув зафіксувати відчуття: пережити ніч у пустелі, що є просто неймовірно прекрасною. L’Air du Désert Marocain Noir — це моє запрошення всім поціновувачам парфумів: зробіть ще один крок у ніч.